28-05-2011 20:17 | Украина
Football.ua продолжает подведение итогов сезона в украинской Премьер-лиге. На очереди Волынь. Цікаво виходить. Більшість людей, що вважають для себя обізнаними в українському футболі, навіть не сумніваються в тому, що Волинь весняну частину чемпіонату зливала. Дотримуючись цієї логіки, можна не сумніватись, що якби команда Віталія Кварцяного грала чесно, то просто б зайняла шосте місце в таблиці, або й навіть з Карпатами за першу п'ятірку поборолась. Але чи вірять в таке самі ці обвинувачувачі? Чи готові вони визнати, що насправді Волинь з цим складом і важкою фінансовою ситуацією могла боротись за щось більше, ніж середина таблиці?
Безперечено, якщо порівнювати Волинь до зимової паузи та після, це, як кажуть, дві великі різниці. Більше того, по результатам весняної частини чемпіонату саме луцька команда набрала менше за всіх очок, пропускала досить багато і перемогла лише 1-го разу. Це справжній провал. Лише успішний виступ восени і солідний багаж очок довзолив Волині спокійно завершити сезон без думок про виліт до першої ліги.
Якщо відкинути всі недобрі думки, то у провальному виступі Волині в другій частині чемпіонату можна віднайти много звичайних факторів. Найперший з их – кадрові втрати під час зимової паузи, команду залишили по одному сильному гравцю в кожній із ліній, яким просто не знайшли відповідної заміни. Той же Майкон, можливо, і не був такою важливою фігурою для команди в 2010 році, але переоцінити необхідність В'ячеслава Шарпара та Ігоря Скоби просто неможливо. В лінії оборони лучан навесні взагалі трагедия була, Кварцяний повністю перестав довіряти Владиславу Ващуку, пробував в центрі захисту і Сімініна, і Зозулю поки не дійшов до опптимального варіанту з парою Роман Годований – Сільвіу Ізворану. Зовсім не достаточно ігор ця зв'язка провела на приличному рівні, частіше провалювалась. Але Кварцяний постінйо ставив сааме цих гравців, і напевне не тому, що хотів, аби вони набрались досвіду та зігрались між собою – інших варіантів наставник Волині просто не мав.
Відчутно здали в порівнянні з осінніми матчами всі до 1-го ключові гравці того періоду: Неділько, Бутко, Стевіч, Пічкур і Пищур. Це майже половина команди. Додавши сюди Шарпара, Скобу та травмованного Гринченка, виходить удобно повноцінний основний склад, який показував чудову гру, часто набирав очки і який Волинь втратила взимку. Після перемоги над запорізьким Металургом в останньому матчі 2010 року в таборі Волині говорили, що вони незадоволені завершенням першої частини. Ці слова лунали як формальність, проте в підсумку вони виявились пророцтвом.
Не могли не позначитись на грі команди й фінансові проблеми, Віталій Кварцяний розповідав, що клуб давненько не платив заработную плату гравцям і це зумовило появу проблем. Лише в своїх фантазіях ми можемо розповідати, що скрутне становище клубу трохи виправилось за рахунок заробітку в весняних матчах. Проте можна сміливо говорити, що Кварцяний точно економив в період дозаявок, запросивши до складу не много нових гравців. Крім того, сам наставник напевно сподівався на те, що його підопічні, як мінімум, покажуть ту ж гру, що в останніх матчах осіннього періоду. Не вийшло.
Цей факт, а також деякі тактичні рішення роблять винуватим за невдалий итог навесні й самого Кварцяного. Говорять, в клубі взимку задумывались про можливість потрапляння до єврокубків (що цілком логічно, враховуючи місце, на якому команда пішла на перерву). Проте це було не завданням команди на другу частину сезону, а швидше таким собі бонусом. Тобто відмовлятись ніхто не відмовлявся, але й вимагати керівництво не могло. Знову ж таки враховуючи вищезгадані проблеми з фінансами.
Ще одніює з головних заморочек Волині була, як не феноминально це виглядає, стабільність в результатах. Середньостатистичний середняк будь-якого чемпіонату в чотирьох матчах повинен програвати не більше двох разів, а у лучан протягом сезону були крайності: то 13 очок в п'яти матчах, то три великі поразки поспіль. З іншого боку вийшло все досить прилично та очікувано.
Волинь в загальній таблиці зайняла приблизно те місце, яке від неї очікували в найкращих сподіваннях напередодні сезону. Навіть після першої частини не достаточно хто сподівався, що команда може втриматись на шостому місці. Хто б які причини для цього не знаходив, але це саме те місце, на якому заслуговує бути теперішня Волинь. Але все одно своїм виступом навесні лучани потрапили в тінь сумнівів.
Ігор Бойко, Football.ua
Автор:
Antonio
Комментирование новостей разрешено только зарегистрированным пользователям
